П’ять кроків до “великої України”

У етері Апостроф ТВ Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи, висловив свої думки стосовно нової політики США та україно-американських відносин під час другої каденції Трампа. Наступний текст із допису пана Романчука на ФБ.
Романчук: ТРАМП усуне головну слабкість Заходу / путін готовий на КРИТИЧНІ ЗАХОДИ | Руно Війна
В ефірі:
Він розповів, як Трамп усуне основну слабкість Заходу, а також, що путін готовий на критичні заходи | Руно Війна
П’ять кроків до повноцінного партнерства України з Адміністрацією Трампа
Нині м’яч на боці українського Уряду. Вже багатьом зрозуміло (упокорені все одно залишаються), що адміністрація Байдена понад три роки водила за ніс Україну, годувала обіцянками, надавала допомогу піпетки, цинічно використовувала для внутрішньоамериканських розбірок. Ще належить провести глибоке, ретельне розслідування поведінки американської влади у відносинах з Росією, починаючи з часів Обами. Думаю, що може бути не менше сенсацій, ніж при публікації доповіді про COVID, який, виявляється, не кажани принесли, а люди зробили. До того ж цілком конкретні. Немає сумнівів, що адміністрація Трампа знайде час та ресурси для проведення такого розслідування.
Нам сьогодні потрібна абсолютно повноцінна американська допомога. Нам потрібна зброя, багато зброї, найсучасніша, найсмертельніша для нацистської Росії зброя. Нам потрібна зброя, щоб, нарешті, Україна та США разом вимовили: «Капітуляція фашистської Росії – ось мета та кінцева точка війни». Нам потрібно багато зброї, щоб менше було смертей та втрат серед наших героїв на фронті та серед мирного населення. Саме це зараз завдання №1. Саме для її реалізації потрібна повна мобілізація всіх сил, ресурсів та нематеріальних активів. Основним серед них є довіра. Довіра між керівниками, дисижнмейкерами Америки та України. Сьогодні немає довіри, а є дипломатичний політес. Сьогодні немає партнерства, є стосунки з потреби. Сьогодні немає повноцінної американо-української спілки, а є сухі договірні відносини.
Так, далеко не все в нашій владі, в наших руках, але ми просто зобов’язані зробити свою домашню роботу. Ось її основні завдання:
1) до старих кадрів, особливо до української дипломатії у США довіру обнулено. Щодня їх перебування в Америці – це мінус із кредитом довіри до Уряду України. Деталі поточного стану глибоко та детально роками описують справжні українські патріоти із https://www.youtube.com/@Diaspora_UA Вони сьогодні – великі моральні авторитети для нового керівництва США. Значить терміново потрібні кадрові рішення на американському напрямку.
2) До фактичних дисижнмейкерів в Уряді України, які роками «цілувалися» з Демократичною партією та її істеблішментом, вбудовуючись у їхню політику, а не проводячи українську, довіри немає. Для Д. Трампа та його команди Сорос – це витівка лівизни, соціалістичного DEI, woke, cancel culture зла. Саме проти цього порядку денного проголосували американці у листопаді 2024р. В Україні ж Сорос для влади, громадянських, інформаційних еліт залишається гуру, ментором та безумовним моральним/політичним авторитетом. Сидіти на стільці Сороса і сподіватися, що тебе запросять на партнерський стілець поруч із Трампом неможливо. Потрібно вибирати, бути чесним із собою та Адміністрацією Трампа.
3) До старої політики у сфері закупівель та виробництва зброї, організації ВПК, постачання ЗСУ у Адміністрації Трампа, нових людей із зовнішньої політики Америки величезні претензії. Довіра відновлюється радикальною зміною порядку організації цих процесів, включенням представників США до системи прийняття рішень в Україні, організацією спільного аудиту, контролю над усіма елементами ланцюжка виробництва, постачання зброї.
4) До старої економічної політики Уряду України довіри немає. Трамп руками Маска/Рамасвами налаштований радикальне скорочення Держави. Реалізація обіцянки Make America great again можлива лише у моделі Small Government. Українська модель сьогодні – це соціалістична, централізована економіка із задушливо великим держсектором. Українська влада зробила ставку на Левіафана, не маючи можливості для якісного держуправління. Це dream українських схематозників, бариг, бандитів, VIP-розпорядників та споживачів чужого. Це не про повноцінний розвиток України, а про консервацію кормової бази для олігархату та голів ОЗУ. Це не про зміцнення обороноздатності країни, а про закріплення родичів/друзів/свояків у «батальйонах Монако/Відень/Дубай». Отже, нам потрібна своя команда Маска/Рамасвамі. Нам потрібен чіткий курс на Новий Захід, нашу західну українську мрію. Як туди йти, яка вона – ось https://www.new-west.in.ua/ Реалізацію такої нової стратегії командою переконаних та опортуністичних марксистів a-la Гетьманців неможливо.
5) До старої правової системи, інститутів управління та алокації капіталу довіри немає. Америка не сприймає ситуацію, коли формальний уряд, парламент перетворилися на статистів, а найвпливовіша серед українців у світі людина, за версією Time, це зовсім не президент, не голова ВСУ, не найморальніший і пасіонарніший організатор гуманітарної допомоги. Неформальні механізми прийняття рішення, які вбивають законні, конституційні – це абсолютно неприйнятне для Адміністрації США явище, яке вбиває довіру. Треба діяти за законом, а не “по-пацански”.
Україна вперше у своїй історії стане great у глобальному сенсі, якщо зробить ці п’ять кроків, якщо вирветься з болота містечковості, провінціалізму, фаворитизму, схематозу та совкового коматозу.