Чимало людей помилково вважають, що Ісус Христос є Богом лише любові. Він дбає про людей, допомагає їм, зцілює хвороби, піднімає тих, кого інші вважають за ніщо. Отже, якщо хтось хоче бути схожим на Спасителя, має постійно любити, нікого не сварити, ані з ким не конфліктувати. Популярне уявлення про Ісуса таке, що Він є ніби плюшевий ведмедик. Очевидно, що це уявлення дуже далеке від реальності. Читачи Євангелії знають, що Ісус був милосердним до тих, хто каявся, бажав змін, зрікався гордині, полишав гріхи. А з іншого боку, Він був суворим до пихатих, впевнених у власній праведності лицемірів. Початкові рядки Послання до Євреїв змальовують Божого Сина могутнім справедливим Царем, який «полюбив праведність і зненавидів беззаконня», і через те Він зміг виконати місію спасіння людства від беззаконня і завершить її створенням нового світу, світу наповненому радістю, у якому вже не буде ніякого зла.
Варто розуміти, що любов до добра є однією стороною монети, з іншого боку якої є ненависть до зла. Цей принцип працює в повсякденному житті так само, як і космічних масштабах Божого Всесвіту.
Наприклад, ми розуміємо, що батьки не дуже люблять дітей, якщо примирливо ставляться до хибних рис їхнього характеру й дозволяють дітям розвивати лінь, брехливість, жадібність, егоїзм. Подружжя не дуже люблять один одного, якщо їм байдуже, що хтось із них залицяється до інших. Вчитель не дуже любить учнів, якщо йому однаково, чи вчаться школяри добре, чи б’ють байдики. Пастор не дуже любить людей, якщо він не вибухає обуренням, коли вони вдаються до розпусти, приєднуються до брехунів та ґвалтівників, нехтують Божою істиною. Ось чому ми розуміємо, що російські пастори та священники насправді не люблять ані Бога, ані людей, бо вони не виявляють ненависті до брехні та до насильства. На відміну від Христа, вони не зненавиділи беззаконня, отже й любові до праведності не мають. «Ви, що любите Господа, — закликає Божий Дух у Псалтирі, — ненавидьте зло!» (Пс.97:10)
Podcast: Play in new window | Download
