Народження згори від Бога, утворення нової ідентичності сприймається вороже старою природою Адама. Старий спосіб мислення, побажання, емоції постійно схиляються до гріха. Ця стара природа поводить себе, як сепаратисти, які намагаються відокремити нас від Бога й залишитись у союзі та залежністю від сил темряви. Кожного разу, коли дух людини разом із Духом Божим налаштовується на якесь добро, стара природа генерує конфліктні побажання. Ця внутрішня боротьба спричиняє справжню біль християнину, особливо новонаверненому, тому що йому здається, що його християнство лицемірне, оскільки в собі він відчуває гріховні думки та побажання і час від часу поступається їм.
Рішення цієї проблеми, яке пропонує апостол Павло в шостому розділі, виглядає дещо дивним і важко зрозумілим, але воно є суттю таємниці, містерії Євангелії. Божий Син Ісус Христос ототожнює Себе з усім людством, з вами і зі мною. Ми всі згрішили і приречені на справедливе покарання, на смерть і ад — вічне відокремлення від Бога. Тому Ісус Христос, від нашого імені, ототожнюючись з вами і зі мною, вмер на хресті за наші гріхи. У Ньому стара гріховна людська природа була розіп’ята і вмерла. А коли Ісус Христос воскрес, то в Ньому воскресли й ми. Апостол Павло в Посланні до Ефесян сказав про це так: «Нас, котрі були мертві через наші переступи, оживив разом із Христом, адже ви спасенні благодаттю, —
і воскресив нас разом із Ним, і в Ісусі Христі посадив разом на небесах» (Еф.2:5–6).
Поки ми живемо на землі й дивимося земними очима, цей факт для нас не є очевидним. Ми бачимо, що наше тіло, стара природа залишається живою і діючою, а з іншого боку, не бачимо себе воскреслими, не кажучи вже про те, щоби бачити себе тими, хто сидить на небесах. Але це сприйняття обмежене й тимчасове й не відповідає Реальності з великої літери. У Божих очах, які бачать всю Реальність — матеріальну й духовну, ми вже є в Христі.
Ті, хто повірив у Христа й народився згори від Бога, пам’ятають, які великі зміни трапилися з ними: нові почуття, нові думки, нові бажання, новий погляд на Бога та людей — любов до них, радість тощо. Як це трапилося? Через віру! Ви повірили, що Ісус Христос вмер за вас і воскрес для вашого оправдання і через віру, лише через віру, та Божа Реальність стала вашим надбанням.
Тепер, народившись від Бога, стикаючись зі спокусами і гріховними побажаннями, використовуйте ту ж саму зброю, — пише тут Павло, — віру в Божу істину, в Реальність із великої літери. А ця Реальність така, що «стара наша людина розп’ята разом із Христом». Тож вірте у це, вважайте себе мертвими для гріха й живими для Бога в Ісусі Христі.
Я усвідомлюю, що для багатьох, навіть християн, ці істини виглядають якимось безглуздям. Але ті, хто дійсно пережив народження згори, і помітив той великий вплив, який невидимий Божий Дух видимо здійснив у їхньому житті, вони розуміють, що духовна Божа сила є реальністю.
Podcast: Play in new window | Download
