The Federalist · Glenn T. Stanton · 20 жовтня 2025 р.
Ілон Маск у липні 2024 року заявив світові: «Мій син Ксав’єр мертвий, убитий вірусом вокізму», різко додавши: «Вони називають це (займенники та імена, які мали трансгендери до зміни гендерної самоідентифікації – Думки) “мертвими іменами” не просто так… вони називають це “мертвим іменем”, тому що ваш син мертвий». Маск описав цей вірус розуму Біллу Махеру у його шоу понад рік тому як психічне камлання, коли вам не дозволяється «ставити під сумнів речі; навіть самі питання засуджуються».
Цей заразний вірус вокізму підживлює смертельну світську релігію трансгендеризму, брехню, засновану на хибному погляді на чоловіка чи жінку, яка швидко заразила мільйони молодих людей через соціальну заразу протягом останніх десяти років. Це призвело до того, що цілі гільдії інакше добре освічених фахівців (лікарів, психіатрів, психологів, педагогів, тренерів, спортивних адміністраторів, спортивних асоціацій, політиків та ЗМІ) втратили свій колективний розум, об’єктивність та довіру. Ми всі побачили її жахливі наслідки.
Здається, що обман вичерпується, і тепер на це вказують висновки соціологічних опитувань. Дехто оскаржує ці нові дані, але варто пам’ятати про них як про помітний показник.
Ерік Кауфманн, професор Букінгемського університету у Великій Британії та директор нового Центру гетеродоксальних соціальних наук, проаналізував дані кількох масштабних, високоякісних опитувань молоді та відзначає суттєвий зсув серед американських підлітків та молодих людей, які відмовляються від ідентифікації себе як трансгендерів або квірів.
У його повному звіті під назвою «Занепад трансгендерної та квір-ідентичності серед молодих американців» задокументовано, як кількість молодих людей, які колись ідентифікували себе як трансгендерів або небінарних, скоротилася майже вдвічі в більшості опитувань за останні два роки. У своїх дуже вірусних постах на X Кауфманн заявив: «Трансгендерна ідентифікація серед молоді переживає вільне падіння». У його звіті зазначається: «У цих випадках ми бачимо тенденцію «злету та падіння» чисел, які повертаються до початкових значень».
Те саме було явлене й стосовно альтернативних сексуальностей. Хоча «традиційні гомосексуальні категорії геїв та лесбіянок залишалися стабільними», Кауфман спостерігав «різкіше зростання та зниження частки тих, хто ідентифікує себе як бісексуалів та квірів», а також тих, хто не визначився та «пансексуалів», між 2020 та 2025 роками. Це зниження проявилося у «поверненні до гетеросексуальності». Відоме спостереження Білла Махера про те, що раптове метеоритне зростання цих нових ідентичностей було підозрілим, тепер задокументовано як правдиве.
Кауфман таким чином відображає різке зростання та зниження гендерної та сексуальної ідентичності.
Професор Кауфман задокументував подібну руйнівну аномалію у статті 2022 року: «У той час як у 2008 році ставлення та поведінка [до сексуальної ідентичності] були схожими, до 2021 року ЛГБТ-ідентифікація зростала вдвічі швидше, ніж ЛГБТ-сексуальна поведінка» [курсив додано]. Просто сказати, що хтось є «ЛГБТК-особою», стало вдвічі популярнішим, ніж насправді робити будь-що з того, що ці літери нібито означають.
У своєму новому звіті Кауфман пояснює: «Середній пік негетеросексуальності у 2023 році збігається з піком небінарної гендерної ідентичності в багатьох доступних нам опитуваннях». Він робить висновок: «Схоже, що трансгендери та квіри виходять з моди серед молоді, особливо в елітних колах». Так, значна частина божевілля веселкового прайду ЛГБТККІААП2С+, яке нас усіх змушували святкувати щочервня, справді була косплеєм.
Найшвидше зниження ідентичності BTQ+ протягом 2022-25 років відбулося серед випускників 2025 та 2026 років, причому випускники 2027 та 2028 років розпочали навчання в коледжі з нижчими рівнями BTQ+. Це свідчить про те, що трансгендерні, бісексуальні та квір-ідентичності втрачають свою популярність з кожною новою групою абітурієнтів.
Тож у чому причина цього зростання гендерної та сексуальної гри та її можливого різкого спаду? У стислому огляді свого дослідження для UnHerd Кауфман пояснює: «Мій аналіз показує, що зміни в психічному здоров’ї з часом, особливо депресія, суттєво вплинули на траєкторію трансгендерних та квір-ідентичностей за цей період».
Але, безумовно, діє й щось інше. Не можна довго терпіти брехню, і психічне трансгендерне чаклування, безумовно втрачає силу, оскільки багато хто впевнено став говорити правду. Цікаво, що це не були сміливі християнські лідери. Багато хто з них погодився звертатися до трансгендерів цими дурними займенниками. Дехто публічно покаявся, що додало іншим ясності та сміливості. Ті, хто вірно говорив правду, були здебільшого світськими голосами… і жінками.
Келлі-Джей Кін, вогняний клон Мерилін Монро, сміливо викрила брехню у 2018 році. Мегін Келлі підхопила заразливу сміливість Кін та наслідувала її приклад. Дж. К. Роулінг люто почала висміювати психічне очманіння з 6 червня 2020 року і з того часу не зупиняється. Ліберальна феміністка Кара Данксі правдиво назвала трансгендеризм «лівою мізогінією на стероїдах… вигаданою концепцією, що використовується для виправдання всіляких звірств». Звичайно, були також молоді та безстрашні Райлі Гейнс та Хлоя Коул, а також письменниця Абігейл Ширер, які назвали це божевіллям у 2021 році.
Чоловіки також висловилися. Кріс з Billboard почав ставити публічні запитання. Професор Джордан Петерсон с самого початку вперто відмовлявся контролювати свою мову. Президент Трамп надав мільярдам сміливості та ясності, коли підписав у свій перший день на посаді виконавчий указ, який встановив основний факт: «Політика Сполучених Штатів полягає у визнанні двох статей, чоловічої та жіночої». І, як ми бачили раніше, Ілон Маск публічно засудив вірус трансгендерності і не зупинився.
Усе це просто відповідає пророчому вислову великого Олександра Солженіцина про те, що якщо ми відмовимося бути «свідомими слугами брехні», ми всі «будемо вражені тим, як швидко та безпорадно брехня зникне».
Друзі, безкомпромісна моральна ясність, висловлена з упевненістю, надає сили. Це, безумовно, те, що вбиває вірус трансгендеризму, і ваш голос має приєднатися до хору.
Гленн Т. Стентон — директор досліджень формування сім’ї у Focus on the Family та автор книги «Міф про вмираючу церкву».
